Вісь «кишківник – легені»: чому здоров’я кишківника особливо важливе в сезон застуд?

З настанням осені змінюється не лише погода, а й наш спосіб життя. Ми проводимо більше часу в закритих приміщеннях, рідше відчиняємо вікна, менше гуляємо та частіше контактуємо з іншими людьми. Діти повертаються до шкіл і дитячих садків, дорослі — до офісів.

За таких умов респіраторним вірусам легше поширюватися від людини до людини. А сухе повітря в опалюваних приміщеннях може погіршувати роботу слизових оболонок носа та дихальних шляхів, які слугують першим захисним бар’єром організму.

Однак імовірність захворіти залежить не лише від зустрічі з вірусом. Важливо й те, наскільки злагоджено працює імунна система.

Імунітет — це не окремий орган, який можна просто «посилити». Це складна система захисту, клітини якої знаходяться практично в усьому організмі. Вони розпізнають потенційні загрози, допомагають боротися з інфекцією та контролюють запалення.

І тут виникає цікаве запитання: чому, коли ми говоримо про імунітет дихальних шляхів, необхідно згадати про кишківник?

Як кишківник пов’язаний із легенями?

На перший погляд кишківник і легені виконують зовсім різні завдання. Один відповідає за перетравлення їжі та засвоєння поживних речовин, інші забезпечують організм киснем.

Але вони мають дещо спільне — тісний зв’язок з імунною системою.

Кишківник щодня контактує з величезною кількістю речовин, що надходять із їжею, а також із трильйонами мікроорганізмів, які в ньому живуть. Імунна система має постійно відрізняти безпечне від потенційно небезпечного: спокійно реагувати на їжу та корисні бактерії, але за необхідності вмикати захист.

Мікроорганізми кишківника допомагають імунним клітинам навчатися правильно реагувати на зовнішні загрози. При цьому їхній вплив не обмежується травленням.

Кишківник і легені взаємодіють через імунні клітини, кров і речовини, які утворюються в процесі життєдіяльності кишкових бактерій. Учені називають цей зв’язок віссю «кишківник — легені». Простіше кажучи, зміни в кишковій мікрофлорі можуть впливати на те, як імунна система реагує на те, що відбувається в дихальних шляхах.

Це не означає, що корисні бактерії з кишківника безпосередньо вирушають захищати легені. Зв’язок набагато цікавіший: кишкові мікроорганізми беруть участь у виробленні речовин, які допомагають регулювати імунні реакції в усьому організмі.

Уявіть, що імунна система — це добре організована служба безпеки. Її завдання не лише вчасно виявити небезпеку, а й правильно оцінити її масштаб. Якщо реакція виявиться надто слабкою, організм може гірше справлятися з інфекцією. Якщо надмірною — запалення здатне пошкодити власні тканини.

Для нормальної роботи імунній системі необхідні сигнали, які допомагають підтримувати цей баланс. І частина таких сигналів надходить саме з кишківника. Коли ми їмо овочі, фрукти, бобові та цільнозернові продукти, клітковина, що міститься в них, стає їжею для певних корисних бактерій. Переробляючи її, бактерії утворюють особливі речовини — коротколанцюгові жирні кислоти. Найвідоміші з них — ацетат, пропіонат і бутират.

Не лякайтеся складних назв. Важливо розуміти, що ці речовини виконують одразу кілька корисних функцій. Вони допомагають підтримувати здоров’я слизової оболонки кишківника, беруть участь у регулюванні запальних процесів і впливають на роботу окремих імунних клітин. Деякі з цих речовин потрапляють у кровотік і можуть впливати на імунні процеси за межами кишківника, зокрема в легенях.

Виходить цікавий ланцюжок: ми вживаємо клітковину → кишкові бактерії переробляють її → утворюються корисні речовини → імунна система отримує додаткові сигнали для правильної роботи.

Саме тому харчування може впливати не лише на травлення, а й на загальний стан імунного захисту.

У кишківнику людини живуть сотні видів мікроорганізмів. Кожен із них займає свою екологічну нішу, а разом вони утворюють складну спільноту — кишковий мікробіом.

Для здоров’я важлива не просто наявність якихось окремих «хороших» бактерій, а різноманітність мікроорганізмів та їхня здатність нормально виконувати свої функції. Але склад мікробіому може змінюватися.

Коли звична рівновага мікрофлори порушується, це називають дисбіозом.

За таких змін деякі бактерії можуть виробляти менше корисних речовин, а взаємодія мікробіому з імунною системою — ставати менш збалансованою.

Дослідження показують, що стан кишкового мікробіому пов’язаний з особливостями запальних та імунних реакцій у дихальних шляхах. Цей зв’язок вивчають, зокрема, при респіраторних інфекціях, алергії та бронхіальній астмі.

Однак важливо розуміти: дисбіоз не означає, що людина обов’язково почне частіше хворіти на застуди. Імунітет залежить від багатьох факторів, і мікробіом — лише один із них. Проте турбота про кишківник створює сприятливі умови для нормальної роботи імунної системи.

Чому восени особливо важливо звернути увагу на харчування?

Восени наш раціон нерідко змінюється непомітно для нас самих. Улітку ми охочіше їмо свіжі овочі, зелень, ягоди та фрукти. З настанням холодів частіше обираємо гарячі страви, випічку, картоплю, макарони та більш калорійну їжу. Самі по собі ці продукти не є проблемою. Питання в тому, чи залишається в раціоні достатньо різноманітної рослинної їжі. Якщо овочів, бобових і цільнозернових продуктів стає менше, кишкові бактерії можуть отримувати недостатньо харчових волокон.

Адже клітковина потрібна не лише для регулярного випорожнення. Вона слугує поживним середовищем для мікроорганізмів, які беруть участь у підтриманні здоров’я кишківника та імунній регуляції. Тому один із найпростіших способів подбати про імунітет восени — звернути увагу не лише на кількість вітамінів у раціоні, а й на кількість клітковини.

У середньому дорослій людині рекомендується отримувати близько 25–30 г харчових волокон щодня. Однак багато людей не досягають цього рівня. І тут важлива не кількість з’їдених салатів, а різноманітність рослинних продуктів протягом дня.

Різні кишкові бактерії віддають перевагу різним видам харчових волокон. Тому найбільш корисною є не одна конкретна їжа, а різноманітний раціон.

Необов’язково вживати все перелічене щодня. Достатньо поступово розширювати різноманітність продуктів. Наприклад, до звичного сніданку можна додати ягоди або яблуко, на обід приготувати овочевий гарнір, а кілька разів на тиждень включити до меню страви з бобових.

Якщо людина раніше вживала мало клітковини, збільшувати її кількість краще поступово. Надто різкі зміни можуть спричинити здуття та дискомфорт. Також важливо пити достатньо рідини.

Але виникає ще одне запитання: якщо клітковина слугує їжею для корисних бактерій, чи можна додатково підтримати мікрофлору за допомогою пробіотиків?

Пробіотики — це живі мікроорганізми, які при вживанні в достатній кількості можуть приносити користь здоров’ю.

Пребіотики — це речовини, які вибірково використовуються корисними мікроорганізмами та завдяки цьому чинять сприятливу дію на організм.

Простіше кажучи, пробіотики — це самі мікроорганізми, а пребіотики — харчування для певних представників кишкової мікрофлори.

Чому це важливо?

Уявіть, що ми вирішили посадити корисні рослини в саду. Але якщо ґрунт бідний і рослини не отримують необхідного живлення, їм буде складно розвиватися. Схожий принцип діє і в кишківнику. Мікроорганізми та поживне середовище, в якому вони існують, тісно пов’язані. Тому турбота про мікрофлору включає два напрямки: підтримувати різноманітність корисних бактерій і забезпечувати їх необхідними харчовими волокнами.

При цьому не кожен вид клітковини є пребіотиком у строгому науковому розумінні, але різноманітні харчові волокна загалом корисні для здоров’я кишківника.

Чи можуть пробіотики допомогти в сезон застуд? — це одне з найцікавіших питань, яке сьогодні вивчають дослідники.

У деяких клінічних дослідженнях певні пробіотичні штами демонстрували здатність помірно знижувати частоту або тривалість окремих респіраторних інфекцій.

Але результати досліджень неоднакові.

Чому? Тому що пробіотики відрізняються один від одного. Різні види й навіть різні штами одного виду бактерій можуть мати різні властивості.

Тому не можна стверджувати, що будь-який пробіотик однаково ефективно підтримує імунітет або запобігає ГРВІ.

Найбільш обґрунтовано розглядати пробіотики як додатковий інструмент підтримки кишкової мікрофлори, а не як засіб, який гарантовано захистить від вірусів. Саме такий підхід дозволяє використовувати сучасні знання про мікробіом без завищених очікувань.

Як продукти NSP можуть доповнити турботу про кишківник?

Для підтримки кишкової мікрофлори важливо поєднувати повноцінне харчування з розумним використанням нутрицевтиків.

В асортименті NSP є два продукти, які дозволяють підійти до цього питання з різних боків.

Біфідофілус Флора Форс — підтримка кишкової мікрофлори

У складі продукту представлені корисні мікроорганізми Lactobacillus acidophilus і Bifidobacterium longum, а також фруктоолігосахариди (ФОС).

Лактобактерії та біфідобактерії належать до мікроорганізмів, які можуть брати участь у підтриманні сприятливого кишкового середовища та взаємодії з місцевою імунною системою. Фруктоолігосахариди виконують роль пребіотичного компонента, який використовується певними представниками кишкової мікрофлори.

Таким чином, продукт поєднує пробіотичні бактерії та пребіотичний компонент. Його можна розглядати як додаткову підтримку мікрофлори кишківника, особливо коли харчування недостатньо різноманітне або змінюється звичний спосіб життя.

Локло — джерело різноманітних харчових волокон

Локло містить поєднання рослинних харчових волокон, серед яких оболонки насіння подорожника, яблучна клітковина, вівсяні висівки, гуарова камедь і камедь акації. Особливість продукту — різноманітність джерел клітковини. Харчові волокна допомагають підтримувати нормальну роботу кишківника, а деякі з них можуть використовуватися кишковими мікроорганізмами. Це особливо актуально для людей, які вживають недостатньо овочів, фруктів, бобових і цільнозернових продуктів.

Локло не замінює повноцінний рослинний раціон, але може допомогти доповнити його харчовими волокнами. Починати прийом клітковини слід з урахуванням звичного раціону, переносимості та достатнього вживання води.

Біфідофілус Флора Форс і Локло вирішують різні завдання.

Перший дозволяє доповнити раціон певними пробіотичними мікроорганізмами, другий — харчовими волокнами, необхідними для нормальної роботи кишківника та його мікробного співтовариства.

Це не означає, що поєднання двох продуктів автоматично посилює противірусний захист. Але такий підхід відповідає загальному принципу турботи про мікробіом: важливо враховувати і самі мікроорганізми, і умови, в яких вони живуть.

Коли краще починати піклуватися про кишківник — до застуди чи під час хвороби?

Найчастіше про імунітет ми згадуємо тоді, коли вже з’явилися перші симптоми: закладеність носа, біль у горлі, слабкість. Але харчування та підтримка мікрофлори — це не екстрені заходи, які здатні за один день зупинити розвиток інфекції. Склад і активність кишкового мікробіому формуються під впливом наших щоденних звичок. Тому турбота про нього має сенс як постійна частина здорового способу життя, а не лише в період хвороби.

Жовтень — зручний час, щоб переглянути раціон і підготуватися до холодного сезону.

Важливо пам’ятати, що повноцінне харчування не замінює інших способів профілактики респіраторних інфекцій: вакцинації за показаннями, провітрювання приміщень, гігієни рук і своєчасного відпочинку.

Імунітет починається не лише з вітамінів

Коли йдеться про осінні застуди, ми звикли звертати увагу насамперед на вітамін С, цинк та інші речовини, що беруть участь у роботі імунної системи.

Але сучасна наука дозволяє поглянути на це питання ширше.

Кишківник — це не просто орган травлення. Це один із найважливіших майданчиків взаємодії мікроорганізмів та імунної системи. Від стану кишкового середовища залежать процеси, які можуть позначатися на роботі імунних клітин далеко за межами травного тракту, включаючи дихальні шляхи.

Тому турбота про кишкову мікрофлору — важлива частина комплексного підходу до здоров’я.

Не варто чекати перших ознак застуди, щоб звернути увагу на здоров’я кишківника. Осінь — гарний час для формування корисних звичок і продуманої нутрицевтичної підтримки.

Почати можна з повноцінного раціону, багатого на харчові волокна, а як доповнення розглянути Біфідофілус Флора Форс і Локло — продукти для підтримки кишкової мікрофлори та нормальної роботи травної системи.

Адже турбота про імунітет — це не лише реакція на появу вірусів, а й щоденна підтримка умов, необхідних організму для нормального захисту.