Комбінація з Каприловою Кислотою

Унікальний комплекс, що включає каприлову кислоту, оман, чорний горіх та листя малини, які пригнічують життєдіяльність грибів та гельмінтів, нормалізують мікрофлору кишківника, знижують запалення в шлунково-кишковому тракті.

Порушення мікробіоценозу кишківника (зміна співвідношення представників кишкової мікрофлори) називається дисбактеріозом. Це поширене явище, яке може супроводжуватися збільшенням числа патогенних бактерій, наприклад, стафілококу або дріжджоподібних грибків роду Candida, які можуть бути присутніми в складі нормальної мікрофлори рота, піхви та товстої кишки більшості здорових людей. Захворювання на кандидоз зумовлено не просто наявністю грибків роду Candida, а їхнім розмноженням у великій кількості. Найчастіше кандидоз виникає при зниженні загального та місцевого імунітету. У жінок кандидози частіше виявляються у вигляді вульвовагініту, рідше спостерігають уретрит та цистит. Для чоловіків характерні запалення крайньої плоті, уретрит, а при запаленні передміхурової залози може розвинутись простатит. У багатьох випадках кандидоз поширюється на багато органів, вражаючи слизові оболонки (ротову порожнину, кишківник, сечостатеву систему). Більшість людей є носіями (нігті, кишківник та ін.) кандидозних бластоспор, але в нормі останні перебувають у «сплячому» стані. Зростання кандидів пригнічують інші бактерії та імунна система.Під час вагітності, прийомі естрогеновмісних препаратів (наприклад, оральних контрацептивів) та антибіотиків, дріжджоподібні гриби можуть «піти в зростання».

Комбінацію з каприловою кислотою рекомендують призначати при стоматиті, пародонтозі, циститі, уретриті, вульвовагініті, простатиті, ентероколіті, дисбактеріозі та після закінчення курсу антибіотиків. Можна поєднувати прийом комплексу з Біфідофілус Флора Форс та Хлорофілом.

Каприлова кислота — середньоланцюгова жирна кислота, отримана з кокосових горіхів. Каприлова кислота гальмує зростання дріжджових грибів (насамперед роду кандида) і підтримує нормальний баланс мікроорганізмів у товстій кишці, сечостатевій системі й на шкірі, не впливаючи на корисні сапрофітні бактерії.

Оман високий (Inula helenium) — корінь має протизапальну, жовчогінну, відхаркувальну дію, що в поєднанні з антимікробною та протиглистовою дією робить його безцінним засобом при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Знижує підвищену моторику та секрецію, покращує апетит. Оман застосовують при захворюваннях печінки й жовчного міхура, при геморої, а також при респіраторних захворюваннях.

Волоський чорний горіх (Juglans nigra) — зелена шкірка має протипаразитарну, протигрибкову, жовчогінну, протизапальну, в’яжучу дію, також сприяє очищенню шкіри при ексудативному діатезі, екземі, герпесі, псоріазі, стригучому лишаї. Його використовують при деяких формах туберкульозу (шкіри, гортані), туберкульозному лімфаденіті, бронхіальній астмі. За знищення паразитів відповідальні таніни, які також пригнічують ріст дріжджових грибків та іншу умовно-патогенну мікрофлору. Стародавні греки та римляни застосовували чорний горіх при шкірних та грибкових захворюваннях, американські індіанці — при кишкових гельмінтах.

Листя малини червоної (Rubus idaeus) — листя має в’яжучу (закріплювальну), антитоксичну, спазмолітичну дію. Застосовують при захворюваннях сечовивідних шляхів та застудних захворюваннях, кашлі, лихоманці. Настій або відвар листя приймають при шлункових кровотечах, а також полощуть горло при ангіні.